Токарській Віктор Арсентійович народився 18 вересня 1955 р. в ст. Надвойци Сегежського р-ну Карелія, Росія. У 1981 р. закінчив біологічний факультет Харківського державного університету ім. О.М. Горького за спеціальністю «Біологія».

У 1988 р. захистив дисертацію на вчене звання кандидата біологічних наук в м. Москва в НДІ охорони природи і заповідної справи ( диплом ЖВ-1 № 102957, БЛ № 021344 від 1.02.1989).

Токарський В.А. – відомий у наукових колах української та світової спільноти як фахівець в галузі вивичення представників роду Marmota, розробки сучасних методів вивчення та рекомендацій збереження степів Східної України. Результати його наукових досліджень опубліковані у понад 90 наукових працях, з яких 25 надруковано у провідних наукових виданнях, та  у 2-х монографіях.

Працює у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна з 1981 р. З 1993р. В.А. Токарський працює старшим викладачем кафедри зоології та екології тварин.

З 1990 р. по 1993р. працює науковим спвробітником ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Ним у 2001р. створено Регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ». Під його керівництвом розроблено наукове обгрунтування Національного природного парку «Дворічанський», який був бстворений у 2009р. в Харківській області. Являється керівником міжгалузевої науково-дослідної лабораторії «Східні степи».

Разом з проведенням і організацією наукових досліджень В.А. Токарський. приділяє значну увагу підготовці висококваліфікованих спеціалістів і фахівців.. Він є членом Міжнародної комісії по вивченню сурків.

За результатами проведених В.А. Токарського досліджень встановлено, що єдиним ландшафтним промисловим звіром степової зони, що на початок ХХ ст. зберігся в Україні, залишився степовий бабак Marmota bobak (Müller, 1776), який, за висновками спеціалістів, знаходився на межі зникнення ,тому подальше його існування було більш ніж проблематичним. Тим не менш, наприкінці 50-х років ХХ ст. несподівано почалося стрімке зростання його чисельності. За 40 років поголів’я виду виросло від кількох тисяч до кількох сотень, а ареал розширився в сотні разів. Парадоксально, але відродження виду відбулося на тлі явного руйнування степових екосистем, зниження чисельності та скорочення ареалів інших степових видів ссавців, які в 50-х роках були ще досить чисельними. Це означає, що вибух чисельності бабака, що відбувся в ХХ ст., звертаючи увагу на його величезний масштаб, можна вважати явищем феноменальним і парадоксальним, саме таким, що звичайно викликає неабиякий теоретичний і практичний інтерес.

Величезний інтерес викликає і прикладний аспект цього дослідження. Причому це не тільки питання, пов’язані з невдалими спробами реакліматизація бабака, що проводилась упродовж майже 30 років. Ці питання довели, що успішна реалізація такої програми можлива тільки за умови знань біології й екології цього виду, які можна отримати тільки шляхом спеціальних досліджень. Це й розробка стратегії природоохоронної діяльності в степовій зоні, зокрема, що стосується питань створення системи природоохоронних територій, яка, як доводить дослідження щодо бабака, зовсім не адекватна меті збереження степових видів ссавців.

Результати дослідження мають важливе значення при розробці програми акліматизації бабака, його охороні й раціональному використанню. Зараз результати роботи В.А. Токарського використовуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України для охорони та Головним управлінням мисливського господарства Російської Федерації для організації промислу бабаків. Розроблені рекомендації використовуються республіканською й обласною Радою УТМР при створенні спеціалізованого мисливського господарства в Харківській області.

Оригінальні відомості, отримані автором протягом 30-літніх досліджень у північно-східних регіонах України й суміжних областях Росіїв, в результаті численних експедиційних виїздів у різні віддалені регіони (Камчатка, Забайкалля, Якутія, Східний Казахстан, Південні Гімалаї, Тянь-Шань, Альпи, степи  Cхідної України і Європейської частини Росії), а також результатах, отриманих на стаціонарі біологічної станції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна в с. Гайдари дозволили В.А. Токарському розроби рекомендації, які були використані Камчатським облвиконкомом при організації заказника щодо охорони сурка чорношапкового на Серединному хребті й держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області при створенні Регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ». Розроблено наукове обґрунтування для створення національного парку «Двурічанський» у прикордонній зоні (Україна-Росія) по р. Оскіл, який створено у 2009р.

Результати робіт з вивчення утримання бабаків у клітках і напіввільного утримання використовуються при організації бабачих ферм, як при промисловому звірівництві, так і при розведенні бабаків з метою випуску їх у природні місця перебування для відновлення їхнього ареалу (сурок Мензбіра, сурок чорношапковий та ін.). Розроблена біотехнологія розведення. В результаті уперше отриманий стабільний приплід степового та чорношапкового сурків при їхньому утриманні в клітках, розроблені обґрунтовані раціони харчування, виявлені необхідні умови для успішного утримання бабаків у неволі. Отримано приплід сурка Мензбіра –  унікального виду з дуже обмеженим ареалом.

Результати, отримані в роботі, мають величезне значення і при плануванні мережі природоохоронних територій, і при формуванні режиму в заповідниках та на природоохоронних територіях степової зони України.

Починаючи з 1997 р. він є відповідальним виконавцем і керівником науково-дослідних робіт, з яких 5 виконані під його керівництвом за Постановами Державних органів, Кабінету Міністрів України (СРСР) та Міністерства освіти і науки України. Робота виконана на кафедрі зоології та екології тварин Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках проблеми «Охорона й раціональне використання рідкісних і зникаючих видів тварин» згідно планової держбюджетної тематики) 16.16.01., (№ дер. реєстрації 0103U004271), 16.16.03. (№ дер. реєстрації 0106U001553). Окремі етапи роботи підтримувалися грантом INTAS “European marmot network: ecology and management of marmot biodiversity in Eurasia” (№ 94-1428).

В.А. Токарський активно займається освітньо-виховною роботою зі студентською молоддю. Під його керівництвом проходить організація наукової роботи студентів та співробітників біологічного факультету університету.

В.А. Токарський користується щирою повагою колективу науковців та студентів університету.

Яндекс.Метрика